— спільнота блогів про культуру
Архів
Автор
Теґи автора
"Руки білорусів", Susy records, Андрій Поритко, Божена Антоняк, Білоруська Весна, Видавництво Старого Лева, Вночі, Діана Вінн Джонс, Кінець світу в Бреслау, Мандрівний Замок Хаула, Марек Краєвський, Міхаель Енде, Океан Ельзи, перекладна література, Польща, Святослав Вакарчук, сучасна дитяча проза, Факт, фентезі, Юрій Прохасько
ВсіКоментарі
І не треба читати.Так погано перекласти книгу не кожен зможе.
Мда... Білорусь змалювана так буцімто це якась Кампучія часів Пол-Пота:)) Насправді, не все в нас так погано (крім, хіба що, мовно-культурних проблем), як тут ведеться. Принаймні, тоталітаризму в Білорусі точно немає і "неосталінізм" – це явне перебільшення, незважаючі навіть на "Лінію Сталіна" та пам"ятник "отцові народа". Ну і "піп-стукач" доставило неймовірно:))) До речі, ти була в Білорусі?
Можете замовити одразу на сайті видавництва: http://www.starlev.com.ua/
Вони висилають поштою.
Бачила мультик, такий прикольний.Кстаті,хто знає,де можна знайти цю і інші(якщо є переклад на рос. або укр. мову) книжки цієї серії,якщо знаєш, шо в твоє маленьке місто їх точно не привезуть?
Я купила цю дивовижно прекрасну книгу у вересні, у Львові на Книжковому Форумі, і звідтоді не читала нічого більш казкового.
Дякую за чудову статтю. Українською ще не читала, але дуже хочу.
Мабуть, Антон Кашліков ще хотів би з"їздити до батьків і повернутися живим.
нещодавно в моїй передачі гостював письменник і журналіст з Мінська Антон Кашліков. Він перебрався до Києва, і я думала з ним поговорити про тоталітаризм. На що Антон сказав – в Україну перебрався через кохану жінку, а Білорусь – дуже романтична і спокійна країна з чудовими дорогами.
коментар нижче - мій, вибачайте)
Мультфільм я дивилась. І, власне, може там і є якісь натяки на Хауловий характер яким він є у діани Джонс, але аплуа героя-рятівника в аніме стоїть на першому місці. І я б не сказала, що акценти трошки зміщено, як на мене - це дві різні історії.
аналогічно рекомендую - якщо ще раз прочитати, то знайдетьсья згадка й про Міядзакі
А от пані Лілії, вибачайте вже на слові, варто було б, навпаки, переглянути мультфільм. Хаул там жодним чином не герой, і не воїн - він закатує істерики через "не такий колір волосся", і боягузливо підставляє замість себе Софі в небезпечних ситуаціях. Тільки під кінець він трохи виправляється, а весь фільм складає про себе далеко не найкраще враження :) Просто у Хаяо головний не він, а Софі та її історія - трішки зміщено акценти, та й по всьому.
Читайте уважніше - це рецензія не на Міядзаківське творіння, а на книжку, яку Хаяо "екранізував".
якщо писати рецензію на Міядзаківське творіння, то ну дуууже мало хто зможе вигадати чим його покритикувти )
тому і слухаю, коли працюю з фото... і тому найвищий бал...
Хороший саунд - приємно-непомітний, коли працюєш. особливо з фото.
Відмінно.
Ну змогла дослухати, тааак нудно, одноманітно... Враження, як від Алсу і подібних: є гроші, щоб купити хороших музикантів, суперово звести звук. Але воно геть порожнє, ні уму ні сєрцу(((
дизайн:
tux
розробка та підтримка:
Передрук дозволено тільки з посиланням на джерело та автора в друкованому виданні + гіперпосиланням ( «СУМНО?» ) в інтернет-виданні. Всі публікації захищені Законом України «Про авторське право і суміжні права».
Редакція може не поділяти думки автора.
вони зіпсувалися.Вокарчук вдарився в джаз.на сцені то вже не той драййвовий типок.це вже якийсь втомлений дядько,який ще досі намагається отримати оргазм від своєї музики.кепсько.попередні його диски були просто обезбашено круті.а з цього сподобалось "дзвони,колискова,така,як ти".щось не те.йому бракує драйву