«Нескінченна історія» Міхаеля Енде: про вічні цінності та їх знецінення
Взагалі, «Нескінченна історія» – це одна з тих дитячих книг, які не просто розповідають щось цікаве й захоплююче: після прочитання залишається багато «дорослих» думок.
шкарпетка (анонімно) ↓
«Вночі» Святослава Вакарчука: «немасові» ласощі
Llevella (анонімно) ↓
«Нескінченна історія» Міхаеля Енде: про вічні цінності та їх знецінення
etana-87 (анонімно) ↓
Алєсь Пушкін зобразив «Руки білорусів» - громадян країни з обмеженими можливостями
Люба (анонімно) ↓
«Мандрівний Замок Хаула»: головоломка з присмаком казки
Тіна (анонімно) ↓
«Мандрівний Замок Хаула»: головоломка з присмаком казки
Юлія Бурковська ↓
«Нескінченна історія» Міхаеля Енде: про вічні цінності та їх знецінення
Лілія Хомишинець ↓
Лілія Хомишинець
Лілія Хомишинець ↓
Лілія Хомишинець
Хомишинець Сергій (анонімно) ↓
Лілія Хомишинець
emly (анонімно) ↓
«Нескінченна історія» Міхаеля Енде: про вічні цінності та їх знецінення
Взагалі, «Нескінченна історія» – це одна з тих дитячих книг, які не просто розповідають щось цікаве й захоплююче: після прочитання залишається багато «дорослих» думок.
Фотовиставкою «Руки білорусів» і документальним фільмом «Білоруський вальс» стартував 10 травня в музеї ідей у Львові фестиваль «Білоруська весна» Вільний, і як його називають, скандальновідомий мистець Алєсь Пушкін, представляючи свою виставку «Руки білорусів», звісно, не уник політичних тем. Герої експозиції – невільні руки громадян майже тоталітарної держави
Кажуть, зараз у світі панує культ тіла. Кажуть також, що сучасне суспільство втратило свою душу. Тарас Антипович, вбиваючи поміж книжкових сторінок збірки «Тіло і доля» грішні тіла кількох персонажів своїх новел, намагався таким чином воскресити розуміння душі. Смерть, доля і душа – головні метафізичні категорії й водночас герої шести новел. Антигероєм виявилось, як не дивно, грішне і багатостраждальне людське тіло.
Уявіть собі велику кімнату, захаращену всіляким чаклунським приладдям: паличками, капелюхами-невидимками, мітлами, ретортами з приворотним зіллям та грубезними фоліантами з заклинаннями. Якщо поміж всього цього випадково виявилися б семимильні черевики, а ви якраз налаштувались читати «Мандрівний Замок Хаула» Діани Вінн Джонс, ні в якому разі не беріть до рук, а тим більше не вдягайтечарівні швидкоходи- галопом по Європах таку книжку читати не можна, хоч як би хотілося «ковтнути» її всю й одразу.
Нова платівка фронтмена «Океану Ельзи», чи то пак, її презентація для публіки, чимось нагадала відкриття «Криївки» у Львові – альбом став відомим ще до своєї офіційної появи і представлення, так само як і повстанська кнайпа.